Студентське життя

25 лютого 2021 року на факультеті Інноваційних технологій харчування і ресторанно-готельного бізнесу Одеської національної академії харчових технологій пройшла відкрита кураторська година на тему «150 років з дня народження Лесі Українки».

Організатор к.т.н., старший викладач кафедри технології ресторанного і оздоровчого харчування, куратор групи ТХ-208 Голінська Я.А. Виступали студенти кураторської групи Терзман А., Романенко Л., Соколовська К., Марченко В., Мокан А., Нікуліна Є., Лапчевський А., Цибровська-Козак А.

Організатори підготували цікаву доповідь у вигляді презентації та розповіли про всі етапи життя Лесі Українки: дитинство, зрілість, особисте життя, та звісно особливу уваги приділили її творчості та тим чинникам, які мали суттєвий влив на неї.

Слухачами на відкритій кураторській годині були студенти та куратори факультету ІТХіРГБ 1, 2, 3 курсів, а також факультетів ТТХПіПБ і ММіЛ та викладачі академії. Кількість учасників – 66 осіб.

В цьому році виповнюється 150 років від дня народження Лесі Українки – української поетеси, драматурга і громадської діячки, класика української літератури.

Лариса Петрівна Косач-Квітка, відома світові під іменем Лесі Українки – одна з найвизначніших постатей в історії української літератури. По собі вона залишила великий літературний доробок – вражаючі поеми, прозові твори, вірші, публіцистичні статті, переклади світової класики.

Ще в дитячі роки Леся захворіла на туберкульоз, з яким вона боролась усе життя. Хвороба призвела до того, що дівчинка не ходила до школи, однак завдяки матері, вона дістала глибоку і різнобічну освіту. Письменниця знала 11 мов, вітчизняну і світову літературу, історію, філософію.

Побувавши 1891-го року на Галичині, а згодом і на Буковині, Леся познайомилася з багатьма визначними діячами Західної України: Іваном Франком, Михайлом Павликом, Ольгою Кобилянською, Василем Стефаником, Осипом Маковеєм, Наталією Кобринською.

За свої погляди і творчість поетеса перебувала під негласним наглядом поліції, і цензура не раз забороняла її твори. Більшість своїх робіт вона публікувала за кордоном – Берліні, Дрездені, Празі, Відні.

Все життя Леся Українка була вимушена лікуватися, проходити через болючі медичні процедури, а окрім цього шукати для життя місця, що уповільнювали б розвиток хвороби.

Останні роки Леся Українка жила в Грузії та Єгипті. Разом із чоловіком Климентом Квіткою вона працювала над зібранням фольклору та власними драмами.

Найважливіші, найвірніші свідчення про Лесю Українку слід шукати в її поезіях і драмах. Сюжети ж земного буття поетеси – це тільки придорожні знаки, які вказують напрямок, відмічають віхи шляху, яким ми йдемо – шляху пізнання.