Студентське життя

Як показав досвід політичного розвитку у довоєнний період і у період бойових дій, покладатися у сучасному світі можна виключно на власні сили. Надалі реальними гарантами безпеки України мають виступати високоефективні збройні сили, потужна високотехнологічна економіка, конкурентоздатні наука та освіта. Відновлення нормальної життєдіяльності та сталий розвиток академії у цей час повинні опиратися на ці базові принципи шляхом якнайшвидшого відновлення інфраструктури, життєдіяльності та забезпечення сталого розвитку всієї України, що надасть змогу ефективно використати освітньо-науковий потенціал нашого колективу.
Так, наукові школи нашої академії спроможні запропонувати розробки для підвищення рівня боєздатності збройних сил України.
Наприклад, кафедра автоматизації технологічних процесів і робототехнічних систем, а саме лабораторія робототехніки має досвід у створенні БПЛА і систем автоматизованого управління роботами-маніпуляторами, які сьогодні так необхідні ЗСУ.
Кафедри Кріогенної техніки, Холодильних установок і кондиціювання повітря, Екоенергетики, термодинаміки та прикладної екології, Автоматизації технологічних процесів і робототехнічних систем і Біоінженерії і води врешті решт повинні багаторічні дискусії перетворити на реальний пілотний проект і створити установку для отримання питної води. Гуманітарні катастрофи під час воєнних дій, техногенних катастроф і природних катаклізмів, в першу чергу, виникає гостра потреба в питній воді. Крім того, північне узбережжя Чорноморського басейну було і залишається зоною гострого дефіциту питної води.
Кафедра Біохімії, мікробіології та фізіології харчування має у своєму порт фоліо розробки з напоїв, збагачених біфідо- і лактобактеріями, які скорочують терміни реабілітації після хірургічних втручань, а відтак і поранень.
Кафедри Технології ресторанного і оздоровчого харчування, Технології хліба, кондитерських, макаронних виробів і харчоконцентратів і Технології переробки зерна можуть запропонувати нові харчові концентрати тривалого зберігання, придатні для приготування готової до вживання їжі в критичних умовах.
Кафедри Технології зерна і комбікормів і Технологічного обладнання зернових виробництв мають досвід і можливість створення модульних заводів, що може стати привабливим і для бізнесу і для використання підчас воєнних дій та кризових ситуацій.
Кафедри Інформаційних технологій та кібербезпеки і Комп’ютерної інженерії могли б сказати своє слово у розробці програм кіберзахисту, а також у створенні мобільних додатків, наприклад, з пошуку людей (цифрові браслети для дітей та для літніх людей).
І це тільки невеликий перелік наших великих можливостей, які ми повинні врахувати в корегуванні тематики наукових досліджень, яких ми очікуємо від проректора з наукової роботи, директорів інститутів і керівників наукових шкіл і кафедр.
Особливості ведення війни проти нас заставляють задуматися над внесенням коректив у відповідні напрямки нашої діяльності. Так, наприклад, потребує вивчення, обґрунтування і запровадження принципу диверсифікації джерел формування всіх видів безпеки, в першу чергу продовольчої безпеки. Це потребує перегляду до підходів щодо формування і розміщення продуктивних сил і відповідних виробництв у різних регіонах України з урахуванням логістичного забезпечення та геолокаційно-природних особливостей. Ми вже можемо відреагувати на цей виклик, змінивши методику проведення техніко-економічного обґрунтування будівництва та реконструкції профільних виробництв.
Особливості ведення війни проти нас заставляють інакше сприймати реальність щодо векторів промислово-урбаністичного розвитку міст з огляду на стійку тенденцію зростання частки міського населення, що спрямовує на запровадження вже відомих трендів, подальших досліджень і створення пілотних виробництв харчових продуктів рослинного походження методами вертикальної гідропоніки, виробництва грибів тощо.
Особливості ведення війни проти нас заставляють внести зміни до Стратегії інформаційної безпеки, кібербезпеки всіх наших інформаційних ресурсів, технологій і програм.
Господь наділив нас невичерпним природним ресурсом, складною, але водночас надзвичайно перспективною геолокацією, в кінці кінців місцем в глобальній економіці, яке ми втратили як 20-те, базуючись на радянській кооперації, але в змозі увійти в 10-ку, базуючись на всесвітній кооперації.
Тому надзвичайно важливим напрямком є створення засад формування високотехнологічної економіки в нашій державі. Наш національний технологічний університет, завершення документів з реорганізації якого призупинилось із-за війни, має засвідчити свій рівень запропонованими конкурентоспроможними технологіями у всіх сферах.
Одним із першочергових завдань постає розробка плану технологічного, соціально-економічного та інтелектуально-екологічного розвитку Одеського регіону і всієї України. Це головне завдання для колективу науковців навчально-наукового інституту Прикладної економіки і менеджменту ім. Г.Е. Вейнштейна. Ми повинні розробити такий системний план розвитку нашого регіону, який міг би стати прикладом для інших регіонів і був би здатний вивести економіку Одеської області на один із найвищих рівнів в Україні. Нам необхідно врахувати особливості розвитку економіки світу, потреби України і Причорноморського регіону як з огляду на локальну ситуацію, так і на глобальний вимір. У цьому плані провідну роль повинні посісти головні аспекти продовольчої безпеки, як нашого регіону, так і всієї країни.
Одним із головних завдань колективу науковців навчально-наукового технологічного інституту харчової промисловості ім. М.В.Ломоносова може стати розробка плану технічного переозброєння діючих підприємств і модернізації системи зберігання зерна, виробництва борошна, круп’яних продуктів і хлібобулочних виробів, виробництва комбікормів шляхом розгалуженого будівництва заводів середньої потужності з гарантованим запасом продовольчого і фуражного зерна та запровадження мережі модульних і мобільних установок для відновлення необхідних обсягів виробництва у регіонах під час виникнення кризових ситуацій.
До головних завдань навчально-наукового інституту компʼютерних систем і технологій «Індустрія 4.0» ім. П.М.Платонова можна віднести розробку і створення робототехнічних комплексів для підвищення ефективності функціонування технологічних систем різного призначення, заміщення дефіциту робочої сили, у тому числі і для виконання особливих завдань з метою збереження життя воїнів ЗСУ, а також розробку систем індивідуального оповіщення сигналами небезпеки.
Одними із головних завдань навчально-наукового інституту холоду, кріотехнологій та екоенергетики ім. В.С.Мартиновського можуть стати розробка і створення мобільних енергонезалежних павер-банків для використання у критичних ситуаціях для підзарядки засобів звʼязку та приготування їжі, що вкрай необхідно для ЗСУ і для мирних громадян, а також розробку і створення пілотної мобільної установки для теплогенерації з метою негайного відновлення у критичних ситуаціях теплопостачання в окремі будинки і споруди.
Комплексним завданням всім навчально-науковим інститутам академії повинні стати розробка і створення мобільних і промислових систем отримання прісної води з повітря, опріснення морської води, а також розробка і створення біоенергетичних технологічних комплексів.
Технологічний розвиток повинен передбачати верховенство високих інноваційних технологій, систем, обладнання і рішень, здатних швидко поповнити бюджет України. Технологічний розвиток базується на технічній базі (запровадження виробництва технологічного обладнання, ліній, комплектування заводів і виробництв), яка повинна увійти до складу міжнародної гуманітарної та інтелектуально-інновайційної допомоги Україні, як один з принципів гарантування нашої незалежності, так і незалежності Європейських країн.
Технологічний розвиток також базується на підготовці висококваліфікованих кадрів, патріотично мотивованих до розвитку вітчизняної економіки, що потребує перегляду Правил прийому на навчання до училищ, коледжів і вишів, процедури навчання та відновлення, спрощення всіх бюрократичних механізмів, яких війна і жорстока конкуренція не визнають. У цьому запорука формування кадрового потенціалу відновлення України, кожного регіону, кожного робочого колективу.
Технологічний розвиток повинен базуватися не тільки на нагальних прерогативах сьогодення, але й на прерогативах сталого розвитку відповідно до історично визначеного і усвідомленого місця України в глобальному порядку виробництва і перерозподілу матеріально-технічних цінностей та сфери обслуговування. Для цього у вкрай короткий термін ми повинні ініціювати розробку Стратегії довгострокового розвитку України, а у цьому контексті і стратегію реформування системи освіти у цілому і системи вищої освіти зокрема. У той час, коли весь світ дивиться на нас, відзначаючи наші успіхи і наполегливість у боротьбі за незалежність ми не повинні брати на озброєння застарілі парадигми реформування вищої освіти країн ЄС чи навіть США, ми повинні взяти на озброєння кращий вітчизняний досвід, який надає можливість нашим громадянам здобувати не просто освіту, а рівень світогляду, який довів усьому світу свою спроможність протистояти самим жорстоким викликам, несподіваним кризам і стабільній невизначеності.
Ми повинні усвідомити, що з реципієнтів світової економіки ми маємо унікальний шанс стати країною-донором, яка буде відігравати провідну роль в соціально-економічному розвитку світу через продовольчу та інтелектуальну складові ресурсів та кадрового забезпечення технологій.
З огляду на все вищевикладене стає зрозумілим, що у скорому майбутньому у нашому колективі залишиться місце лише для тих, хто усвідомить важливість сьогоднішнього шансу і можливість забезпечити швидкий сталий розвиток Одеського регіону, України, хто сприйме як необхідне запроваджувати високу швидкість еволюційної трансформації задля високої ефективності розвитку технологій та соціально-економічних реформ.
Я закликаю керівників структурних підрозділів Академії зробити крок у майбутнє, не зберігати лише кількісний склад своїх підрозділів, а дбати про ефективність професіональних дій. При цьому, головним результатом діяльності нашого колективу повинні стати контингент студентів та обсяг фінансових надходжень на наших рахунках. Підтвердженням актуальності такого підходу свідчить оголошена урядом інформація щодо зменшення обсягів фінансування потреб освіти і не дивно, адже 60% підприємств, які формують бюджет країни, знаходяться в зонах активних бойових дій. Прогнозується зниження обсягу ВВП на 20%. Ми повинні заробляти більше не тільки на наданні освіти, але й на участі у відбудові України та на розробці і запровадженні витребуваних, нагальних технологій, систем і обладнання.
З огляду на вищевикладені тези, можна дійти висновку: все подальше залежить від нас. І схоже тільки від нас. З цієї глибокої кризи, з цього страшного випробування ми вийдемо оновленими. Здатними до великих змін і спроможними забезпечити найвищий результат. Задля незалежності нашої держави, задля все цілого розвитку кожного громадянина України, задля щасливої долі кожного з нас!